СПЕЦИФІЧНИЙ, -а, -а. 1. Складає особливість, особливість кого-, чого-л., властивий тільки кому-, чому-л.; характерний.
Чим відрізняється специфічний від специфічного?
специфічний – властивий чомусь взагалі; специфічний – властивий саме чомусь.
Як правильно специфічний чи специфічний?
Отже: специфічний – що містить особливість у собі самому, специфічний – що відноситься до специфіки «номенклатурно».