Гальмування (у фізіології) — активний нервовий процес, в результаті якого відбувається ослаблення чи придушення процесу
збудження
Порушення у фізіології специфічна відповідь тканини на пороговий та надпороговий (максимальний, супермаксимальний) стимул. При подпороговому подразненні, у збудливих тканин, як й у незбудливих тканин, розвивається неспецифічна реакція — подразнення (метаболічні зміни у клітині).
https://ua.wikipedia.org › wiki › Порушення_(фізіологія)
. Забезпечує (разом із збудженням) нормальну діяльність усіх органів та організму в цілому.
Чому виникає гальмування?
Гальмування – активний процес, що виникає при дії подразників на тканину, Виявляється в придушенні іншого збудження, функціонального відправлення тканини немає. Гальмування може розвиватися лише у формі локальної відповіді.
Яку роль грає гальмування у роботі нервових центрів?
Гальмування відіграє велику роль у діяльності нервової системи: а) бере участь у координації (узгодженій діяльності) функцій організму. Наприклад, при збудженні центру ковтання у довгастому мозку виникає гальмування дихального центру та дихання під час акту ковтання припиняється.