Вольновідпущенник – раб, відпущений власником на волю. Ними могли стати слуги, які багато років вірно служили і завоювали довіру господарів. Вільновідпущенники нерідко ставали ті, хто міг заплатити за свою свободу.
Як ставали вільновідпущеними?
Вони ставали ремісниками, торговцями, акторами, будівельниками, цирульниками, гладіаторами, лікарями, рідше – священиками. Батько поета Квінта Горація Флакка, вольновідпущенник, став після звільнення збирачем податків у Венузії (місто в Італії), а сина відвіз вчитися до Риму, де той досяг успіху як вірш. Збережена копія
Як раб міг здобути свободу?
Найдавніший і найпоширеніший визволення рабів за заповітом. Хазяїн мав повне право відпустити після своєї смерті всіх своїх рабів на волю і деякі це право використали. Також раба, який скупчив якимось чином гроші, господар міг відпустити за викуп.